Після нас тут залишиться сірий бетон,
Мільйони розбитих зелених вікон,
У лісі лиш кілька безлистяних крон,
Хитаються штори — відкритий балкон.
Після нас вже не будуть співати птахи,
Продірявлені бомбами чорні дахи,
У смітті не шумлять галасні дітлахи,
Ями в асфальті — розбиті шляхи.
Після нас розцвіте новий світанок,
Рожевий наповнений барвами ранок,
У хмарах танцює прозорий серпанок,
Станцюймо і ми — тут на останок .
15.08.18 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805067
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2018
автор: Моряк