Я не пророк, слова мої – то мрії
Про щастя, як взаємність у коханні.
Я щиро, бо лукавити не вмію,
Свої римую знову сподівання.
Ти не модель і я не ідеальний,
І перед Богом ми не без гріха.
Хоч за плечима в нас розчарування,
Та не шкодую я, що покохав.
Тобі я, відчуваю, не байдужий,
І в серці, вірю, бережеш надію.
Пробач мені, що спокій Твій порушив,
І що Тобі довіритись не смію.
Як і собі… Лиш Богу довіряю,
Що нам дарує істинну любов.
Йому молитви щиро надсилаю,
І під Його схиляюся покров.
Лиш Він дає взаємність у коханні,
Якого гідним стати я зумію.
Пробач мені ці щирі сподівання,
Я не пророк, слова мої – то мрії…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2018
автор: Finist