Бризув дощик – теплий, теплий.
Басом грім заговорив...
І полилася симфонія
Ждана, мокра із гори.
Вітер стих, сховався в трави,
Щоб прийняти й душ собі...
Більшість днів – жарінь і сонце...
Й неба очі голубі.
Цьогоріч – весна, як літо.
Всі ждуть дощику давно...
Як в горшку і не природно,
Врешті, він б’є у вікно.
Ластів’ята в ряд на дроті
Ловлять краплі відкрив рот.
Все живе навкруг й землиця
П’є живильний цей компот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804995
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Василь Дальнич