Полином заросли терикони,
Степ донецький - змагання громів...
Знову світ заяріє червоним
В незворотній минущості днів.
Спогад гусне - і сниться квітуча,
Ця давно не вишнева земля...
Світлий дощ із крилатої тучі -
То свячена вода на поля...
Серпень плаче, двигтять ешелони,
Віє смертю з воронок-ярів...
Сік калиновий гіркне у ґронах,
Спас блукає в розмитості снів.
Хтось сумує, а хтось і заплаче:
День новий - подарунок життя...
Осінь листя запалить гаряче,
Кане літо у Лету буття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804966
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)