По правді ти скажи мені, людино
Чому в тобі стільки багато зла?
І що зробити слід для того нині,
Щоб ти трішки добрішою була?
Щоб мала співчуття й любов у серці,
Байдужості позбулась назавжди,
Щоб словом не пекла, як гірким перцем,
До друзів поспішала в час біди.
Не тішилась тоді, коли хтось плаче,
Щоби тривожила тебе чужа сльоза,
А серце мала ніжне та гаряче
І чуйною була твоя душа.
Забула ти про помсту та жорстокість,
Просила в Бога прощення гріхів,
Брала з собою усмішку, не гнів,
Тоді Всевишній і пробачить, може.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804805
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський