Чотирнадцятий рік. Іловайськ … Прорахунок і зрада.
Недосвідчена юнь. Повний хаос. Вузький коридор,
У якому не світло зелене – снаряди із «Града»,
Страх, безсилля, в незвідність кроки і... ангельський хор.
Не пробачу, о, ні, Московії пихатій довіку
Мертвих тіл, що на землю лягли, наче масло на хліб.
Тямить, як це нести не цілунок – букет чоловіку
Чи полеглому сину зі слізьми укупі на гріб?
А убиті ж могли б рідно-край із біди підіймати,
Щось нове будувати із віри й любові биття.
Але хтось собі вигадав право – зі зброї стріляти,
Світ кроїти, стирати кордони, губити життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)