Напився місяць росяним нектаром,
Чумацький Шлях такий, хоч їдь по сіль,
Не віриться, що осінь незабаром,
Зі мною літо трішечки постій.
Зі мною нині пригадай минуле,
Якусь дрібничку може залюбки,
У місті тихо, всі уже заснули,
А в мене кава, зорі та думки.
А в мене юність ще не відгоріла,
Хай завтра осінь, хай навіть зима,
Я покохати серцем всім посміла,
І хто сказав, що почуттів нема?
І хто сказав як правильно прожити,
Щоб мати види мінімум на рай?
Нехай осудять. Буду я любити,
Хоч в мріях, юність трохи зачекай…
© Надія Семена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Надясемена