Літечко – барв запашна колисаночка,
А понад нею – синь…
Вечір чекав день від самого раночку,
В рай мене запросив.
Вистелив вечір стежину ранесенько
Місяцю і зіркам.
Роси у трави трусила дрібнесенькі
Дивна його рука.
Стану у роси ногами я босими…
Місяць – вузенький серп…
Тай замилуюсь вербовими косами…
Подих, немов отерп.
20.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804708
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.08.2018
автор: Ганна Верес