[i]Вмирає час,
а ми іще живі.
Й над обрієм прикрас
застигли у журбі
чиїсь прекрасні очі,
кого не має з нами.
А ми іще живі,
і нам іще долати
мандрівки небезпечні
в долині неспокою...
Як хмари - душі гречні
вмивалися сльозою.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804568
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.08.2018
автор: Мандрівник