Хтось запалив листок на гілці клена,
Спитаю : "Хто?", - та клен про те мовчить.
В глибокий серпень увійшла Камена,
А значить скоро простір забринить.
Слідами літа котить небо хмари,
Земним тяжінням тішиться ренклод.
Горить листок. Готує мемуари,
баштан – смугастий свідок насолод.
Ще десь отам, далеко-предалеко,
Сидять в туман закутані дощі,
А тут - готують рюкзаки лелеки,
Зітхають парасольки і плащі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804471
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2018
автор: Стяг