Я для тебе, хоч зіроньку з неба.
Мої мрії у твоєму полоні -
пташки полохливі у змові.
Не можу навіть заснути,
збурили любовні тенета.
Кохання вічний бич
нас загнуздав ніби коней,
а навкруги почуттів подив.
Звіряй свої міркування,
з сердешним моїм диханням.
Розпізнай мою любов,
серед багатьох обіцянок,
інших чарівниць медових,
котрі щезають, як туман,
коли відчувають їх оман.
Дивно, любов з роками молодіє,
гасить сльози безнадії.
Відмикає скарбницю сердешну,
додає сил безмежно.
Рятує від душевної спраги,
додає сил та наснаги.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2018
автор: Svitlana_Belyakova