Любо дивитись із призьби, як падають зорі,
в серпні під хатою о вечоровій порі
чи зустрічати над річкою ранки прозорі,
груш назбирати дозрілих в батьківськім дворі…
Літо в селі нас частує теплом і гостинцями,
щедро дарує солодощі – фрукти та мед.
Світяться хмари під сонцем яскравими вінцями
й кожна із них прослизнути спішить наперед.
Хороше вечором літнім заснути надворі,
чути крізь сон віртуозні концерти цикад,
очі за північ розплющити мовби в дозорі
й спостерігати природи салют – зорепад!
Серпень повітрям на травах настояним дихає,
пестить чуприну з роками зріділу мою.
Пам’ять теплом пшениців золотих виколихує,
співом пташиним гортає в дитинства гаю.
26.08.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804435
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.08.2018
автор: Олександр Мачула