З даху змальовував небесну блакить

З  даху  змальовував  небесну  блакить
до  малювання  не  маючи  здібностей  .
Та  нехай...
Об  ногу  терся  кіт  нічий  :
Чорний  ...
Худий  ...
Голодний  ...
На  диво  мирний.
Йому  мов    світ  тісний  ...
І  в  цьому  світі  -для  нього  був  на  хвильку  фараоном.
Що  в  сорочці,  виблискував    на  сонці.
Мов  посланець  Ра  ,для  муркотливого  .
Та  не  "божество  "моє  його  манило  ,
а  шматочок  рокфору  ,гидко-  запашний  .
В  кишеньці  моїй  ,не  чіпаний  з  обіду.
Ось  ,на  ,мій  друже  !
 Будь  щасливий...
Я  ж  продовжив  змальовувати  небеса,
вони  ставали  ледь  схожі  на  оригінал.
   Живі  вони-    синіші  ,більше  любі,
а  цей  копії  шматочок      моя  душа  ...
Хоча    мені  здається  небо    дуже  свіже  в  грудні  .

І  мій  новий  лахматий  друг
котрого  я  почав  звать  Жаком,
Дививсь  на  мій  "  небесний  труд  "
 на  сонці  грівсь,усе  йому  було  однако  .



 Рокфор  -    один  із  різновидів  французьких  сирів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2018
автор: Vin Libert