Не піду я за вічну межу,
(І не тільки тому, що не хочу),
Я не вічна... Та доки живу,
Я хоч дещо зробити ще можу!..
Відвести негаразди й війну,
Захистити ще слабших я хочу,
І хоч силу я маю малу,
Та думки мої й мрії пророчі...
Бачу я Україну свою,-
І згуртовану,вільну й багату,
Я для неї працюю й живу,
І несу свою мрію крилату!..
Не піду я за вічну межу,
Моя мрія жива і незмінна,
Для дітей і онуків живу,
І для тебе,моя Україно!.
Все залежне від себе зроблю,
В Україні я вільна людина,
Хоч і важко, та все ж щось роблю,
Щоб жила і цвіла Україна!..
Щоб була Україна моя,
Назавжди і по-справжньому вільна,
Лиш тоді відійти зможу я,
Коли буду за неї спокійна!..
А сьогодні всім людям кажу,-
Моя мрія реальна і плідна
Все для неї зробіть всіх прошу,-
Україна ж бо ненька нам рідна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804299
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 24.08.2018
автор: геометрія