Йдемо на грозу

Устами  правди  є  сьогодні  діти.
Радіє  і  лякається  народ.
Піариться  під  прапором  еліта  –
найдовший  і  найбільший  патріот.

Радіємо,  що  є  кудою  бігти,  
і  боїмось  –  далеко  до  мети.
Поділені  уже  на  мапі  світу,  
самі,  і  далі  нікуди  іти.  

У  скоєному  каються  гаранти.
Стираємо  з  очей  скупу  сльозу.
Америка-Європа  –  секунданти.
А  ми  йдемо  як  завше  на  грозу.

Ми  щедрі.  Роздаємо  наші  душі,
купаємося  у  одній  калюжі,  
де  тоне  під  ордою  малорос.  

І  під  най-най-якими  прапорами,
коли  свої  погейкують  над  нами,  
волаємо,  –  [i]рятуйте,  пробі,  SOS!  [/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804150
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.08.2018
автор: I.Teрен