Відлітають молодята.

                           Зросли…У  вирій!!.

Іще  літо…  Та  в  пернатих
Є  свої  прикмети…  
Відлітають  молодята
…На  іншу  планету!..  

Летять  мама,  тітка,  тато,
Братики,  сестрички…
Зібралося  їх  багато
В  плавнях  біля  річки…

Лет  тяжкий…  Путі  незнані…  
Крильця  ще  незрілі…
Та  здолають  ластів’ята
Ці  щорічні  милі…

Вітерець  плече  підставить,
Тато  усміхнеться…
Мама  пір’ячко  поправить,-  
Так  уже  ведеться!..

Це  ж  не  ми,    і  голі  й  босі,
Зривались  в  незнане…
Тому  й  живі  іще  й    досі,-
Злікували  рани!..

Жити  вчили  нас  і  мами,
Й  червоні  учили…
Були  радощі…  І  драми,-  
Та  окріплі  крила!!.

Іще  літо…  Та  в  пернатих
Є  свої  прикмети…  
Відлітають  молодята,-
Грубі  милі  лету!..  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804129
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2018
автор: Янош Бусел