На крила журавлині всілось літо
Тай полетіло в вирій до весни,
Теплом людським і сонечком зігріте
І викупане водами Десни.
Прощалось воно криком журавлиним,
А в ньому нерозгадана печаль.
Горобина червона і калина,
А понад ними літечка: «Прощай!»
У золоті пишалися берізки –
Їх не стривожив журавлиний крик.
Вплела верба журбу у свої кіски,
Що сипалась із журавлиних крил.
Дерева із людьми аж надто схожі:
Одні ковтають біль чужий, як свій,
А інших лиш турбує власне ложе…
Такий, на жаль, сьогодні маєм світ!
11.08.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804094
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2018
автор: Ганна Верес