Іноді так хочеться одягнути шкарпетки з дирками
через які мої пя'тки дивляться на світ,
старий зелений светр,
де келих вина залишив свій слід,
вплести в коси величезну волошку
і прудко йти уперед, а не потрошку...
А потім бігти посеред стиглого жита
по стежині...
а далі злетіти... чи підніматися в небо...
поруч з Мюнхаузеном по драбині...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2018
автор: Марія Демянюк