Давайте будем рідних цінувати
І думать, що говорим наперед,
Щоб потім собі лікті не кусати,
Шукаючи знайомий силует!
Адже наш егоїзм і принциповість
Краде у них безжалісно роки,
І у словах постійна гарячковість,
І злі неконтрольовані думки...
Все може рідним горе спричинити -
І принесуть вітри жахливу вість!
І як тобі з цим далі в світі жити?
Покличеш - а ніхто не відповість...
Давайте будем рідних цінувати
І думать, що говорим наперед,
Щоб потім собі лікті не кусати,
Шукаючи знайомий силует!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803773
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.08.2018
автор: Протоієрей Роман