Як часто у житті буває,
Що ми не бачим помилки свої.
Чужі аж ген під лісом уздріваєм,
А свої ні, бо ми немов святі.
Й дітей своїх потрібно научати,
Щоб пам'ятали істину просту:
Нікого не потрібно обмовляти,
Бо можеш й ти піти по тім шляху!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803750
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.08.2018
автор: Haluna2