До схід сонця чепурилась
Червона калина.
Хлопця з війська виглядала
Молода дівчина.
-Чому зранку, калинонько,
Сумуєш і тужиш?
-Бо щаслива дівчинонька
Любить хлопця дуже.
І я його покохала
За красу і вдачу.
Тільки я росту у лузі,
Виглядаю й плачу.
Він красивий, дужий, статний
Полюбив дівчину.
Я - калина лиш червона,
З кохання загину.
До схід сонця вмивалася
У лузі калина.
А з милим побралася
Молода дівчина.
Плаче з горя калинонька,
Сумує, ридає...
Жонатого коханого
Жде, виглядає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Галина Лябук