Кесарів розтин дня
Хмари - вітрила суму.
Гетьман сідлає коня,
Гетьман волочить думу.
Плаче старий Чигирин,
Ридма ридають світлиці.
З Москви насува вітер змін
І самодержавних амбіцій.
-А що козаччина? - А що?
Душа розперезана в корінь.
Всі чайки потоплені в морі,
Лицáрство звелось на ніщо.
-А що Батьківщина? - А що?
Гулянки, п*яниці,розбої.
Лиш гетьман старий,як склепіння соборів,
Долає хаос,але це поки що.
Сьогодні,дяка Богу, ще в сідлі,
А завтра буде восковий і тихий.
І Україна в темряві і злі
Зустріне вкотре стомільярдне лихо.
*В обрамленні вірша використана обкладинка журналу « Мистецтво» роботи Георгія Нарбута (рік видання 1919).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803671
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2018
автор: Той,що воює з вітряками