На нашому тілі прищі,
Захоплює простір Стовуха.
«Украйна в єврея в душі»,
Білборди висять, як наруга.
Обурення маю і гнів,
Яка незалежність від кого?
Чому досі терпим ж.дів…
І боляче й гірко від того.
Слузі пот.йбіччя… хули,
Довірились ворогу злому.
Такі... толєрантні були,
Прислужуєм зайді чужому.
Це скільки звір зла наплодив?
Вставай українцю, збудися.
Допоки себе не зганьбив,
Пошвидше за вила берися,
Вже п’є сукровицю з кісток.
Чому її грієш саркому?
На Сході ж вбиває діток,
Мерзоти змія із розлому.
Во славу єврея парад,
Рве крила в Степу небосхилу.
Допоки черговий снаряд,
Кладе українця в могилу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Андрій Л.