Образливі слова із вуст злітають часто,
Їм виправдання легко віднайти,
Але якщо їх зупинити встигнеш вчасно,
І в серці злоби полум’я погасне –
Це долі знак – не безнадійний ти!
Як тяжко, іноді, нам просто промовчати,
Отруту не пускаючи у світ.
В собі так важко щось переламати
І те, що ти – людина, пригадати,
Пробити свій жорстокості граніт.
Впусти у душу посмішку яскраву.
Вона за тебе скаже всі слова,
За тебе зробить делікатно справу,
Тобі ураз здобуде гарну славу,
Й душа твоя зостанеться жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803586
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.08.2018
автор: Лана Мащенко