Цвіркоче ніч — вже серпень на порозі.
Давно не чути солов’їних трелей,
Тонкі ліричні струмені пастелей
Зустрілися на місячній дорозі.
Під куполом небесного фавору
Сметанні хмари танули в безодні,
Колючі погляди зірок, холодні,
Втішалися акордами мінору.
Дерева перегойдували тіні.
Моргали очі лісу світлячками,
Зеленими мигтіли ліхтарями,
Переливались райдужно в сплетінні.
Метелики єднали наші крила,
А ми удвох летіли навстріч світлу
Кометами і тішилися літу —
Кохання ореолом ніч святила.
17/08/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2018
автор: Lana P.