Лікар в білім халаті не Бог ,звичайно,
Втім, як справжній, то в серці з Богом.
Хворість тіла й людські печалі
Він долає й ліками, й словом.
Ви для нього не пацієнт, а людина,
Подорожній в теперішнім часі,
На одних і тих самих гостинах
На земній, що під сонцем терасі.
Його шлях – нескінченні шукання
В пізнанні не розкритих ще істин,
У служінні, що без нарікання
Все ж веде до знаходження змісту…
В тім рецепті, де, наче дитині,
На полички розкладено ліки,
В нерозбірливих назвах латині
Прочитаєш: « Не здайся тільки…»
Є слова, цінніші за всяку пігулку,
Й очі, пильніші рентгену, здається…
...Вдячність чиясь проливається думкою
Про справжнього лікаря з Богом у серці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803465
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Людмила Пономаренко