Намалюй мені, друже, веселку,
Що дугою торкається хмар
І хай сонячний зайчик з люстерка
Подарує осколки із чар.
Намалюй мені неба шматочок,
Що вгорі там над нами висить
Заховаю собі у куточок,
Буду щастя у нього просить.
Намалюй мені ніч і ще зорі,
На узбіччі сумні ліхтарі,
Світла краплі прекрасні й прозорі
Розчиняються в чорній імлі.
Намалюй мені сріблом тумани,
Де дитинство стежиною йшло
І шукало доріг тих незнаних,
Яких досі, мабуть, не знайшло.
Намалюй мені щастя і радість,
Я ж тобі буду вірші писать
Коли в гості до нас прийде старість
Зможем разом усе пригадать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803431
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Кароліна Дар