Світи мені, вечірня зо́ре,
Моя відрадо в час нічний,
Пірнаю в плесо неозоре,
В незнане двері відчини.
Світи мені, коли спіткнуся,
Коли тонутиму в журбі,
Як відречуться кращі друзі,
Я довірятиму тобі.
Світи мені, вікно у Всесвіт
З твоєю поміччю найду,
В хвилини наших тихих бесід
Навчусь любити простоту.
Світи мені, віщунко неба,
І в миті торжества - світи!
Так невимовно мало треба -
Щоб повсякчас ясніла ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803416
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Оксана Дністран