ЗАМИРОТОЧИЛО ЛІТО

ЗАМИРОТОЧИЛО  ЛІТО
Замироточило  літо  струнка  ялиця
Віковічне  дерево  у  глеєвій  сльозі
а  Над  нею  ,закружляла  горда  орлиця  
і  Милується,  як  шелестить  ліс  у  красі.
Тихенький    вітерець    колише  хвойні  віти  
Чути  голос,  скрипки  піанінно  контрабас...
Відлунює      мелодія    –Золоте  літо,
У  вальсі  ,закружляв  чудовий  прекрасний  час.
Гучні  трембіти  ,нас  кличуть  високо  в  гори
До  вершин  ,де    кам’яні  скелі  полонини,
 телеграф,  несе  рацію  до  осокори...
і  Шумить,  водограй  понад  сосну  модрини.
Не  рубай,  ялицю  ,граби    ,буки  смереки,  
Їх  коріння,  тримають  замріяні  ліси
Пахуче  миро  освячує  політ  лелеки
Ялиця,  цариця  -  білосніжної  зими.
М  ЧАЙКІВЧАНКА  –  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803388
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Чайківчанка