Етюд
Находившись, літо осеніє.
Спорожніла кузня зозулина.
Згорбатіла рутка стогом сіна,
Очерет чуприну сиву скинув.
З потічком тихенько сокоріє,
У червоне вкутавшись, купина.
По мокві бреде самотній бусол,
Сенс життя шукає у болоті.
Засичали збори дикі гуси,
Підморгнуло з неба сонце русе.
Відчиняють вирії ворота
В безамбітні теплії широти.
Вечорами під зими завої
За верстат присяде весняниця,
До тепла натче шовків сувої
Під мотив веселої й сумної…
Карусель поверне патерицю
Й молодій весні вкладе в десницю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803361
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Valentyna_S