А я цю війну пропустила крізь себе.
Вона, наче танком, пройшлась по душі.
І я ще кричала:" Спинися! Не треба!",
Та серце вже рвала кістлява мені..
Прийшла так підступно, зненацька й раптово -
Ударив враз грім серед білого дня.
Зі Сходу до нас прилетів чорний ворон,
Слідом привезли хоронити дитя.
О, Боже мій милий, за що така кара
І чим завинив перед світом наш син?
Все небо закрила для нас чорна хмара,
У мороці дні, не спинить часу плин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803316
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Ольга Калина