Коли лопата в землю увійде
І завидніє щось притаєне і вічне
Скляне, залізне й часом керамічне
Ти зрозумієш: час все розкладе
Посидь отут й послухай мудрих скіфів
Старих князів із гострими мечами
Із потойбіч виходять із речами
Нащадки Прометеїв і Сізіфів!
Ти слухай їх та пам'ятай одначе
Що все стоїть на шальках терезів
І праведність і предковічний гнів
Земля радіє та бувало й плаче
Розкопки йдуть - не знати що і де
Натхненна Кліо вмить заб'є на сполох
Коли візьме лопату археолог
Й коли вона у землю увійде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803298
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Sindicate