Вже літечко прощається із нами .
І кожен день до осені спішить,
А сонце гріє так , аж до безтями,
І вітер спрагло в гіллі шелестить.
Медами пахне , сіном, полинами ...
І чорнобривці розцвіли кругом
Повз ту стежину , що веде до мами ,
І мальви , наче свічі під вікном.
Пахуче літо тихо вже згасає ...
І прохолода освіжає вечори,
Десь на стерні цвіркун пісень співає,
І місяць чує цю мелодію вгорі.
Спішить від нас полями і лугами,
Намочило ніженьки в холодній росі.
Спекотним сонцем прощається з нами,
І летить до осені у казковім сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2018
автор: Калинонька