Спасибі за щастя, яке Ти мені дарував.
За дотики ніжні, якими мене пригортав.
Спасибі за ніч, що була в нас не в сні – на яву.
Спасибі за те, чим я зараз, не тлію – живу.
Спасибі за мить, ту, якою зі мною не спав,
За щиру любов, ту, якою мене дивував.
За ті поцілунки хмільні, що тоді напував,
За усмішки щирі, якими Ти так зігрівав.
За ніжні обійми – жагучі, гарячі . як жар,
За те, що в мені розпалив невблаганний пожар.
За погляд, спасибі, яким Ти так пильно дивився,
Спасибі за те, що вже стільки ночей мені снився.
Спасибі за голос, який день і ніч хочу чуть
Спасибі за все…Я не зможу усе це забуть.
13.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2018
автор: Валентина Рубан