Вкраплення сонця в зіницях,
стану "все добре" обличчя,
руки за ділом - без втоми,
помочі: "Ні!" гонорове.
Голос бадьорий, як пісня,
наміри щодень - найвищі,
крок в тон "я зможу все, певна"...
Й тільки в хвилини даремні,
Як життя - палки в колеса,
як світ рипить: "Не принцесса!",
як день виштовхує в обрій -
настрій буває недобрий.
Настрій буває геть кепський...
Але ж я - лірик у кепці.
Все те заштовхую в рими -
мить - і вже знову щасливий
вітер, що опором в груди,
сонце, що сліпить з усюди,
обрій, що знов упустила
життє-живуча-настира.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803125
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2018
автор: Мар’я Гафінець