Самозакоханим
Чи доля, чи бо́женьків воля--
Закохався у себе Нарцис.
Всі зе́млі сходив він довкола,
Та достойних не стрів він принцес.
--Занадто тлустІє жоржина,
А рум’ян на щоках... – аж пашать.
Узяти таку за дружину?
Неможливо ж товстуху кохать!
Чи та гордовита троянда
Із порепами, як у рабинь.
Неначе лиш щойно з фазенди--
Їй далеко до справжніх богинь!
Бліда молоденька ромашка?
Бач, гінка і приваблює стан…
В таку закохатися важко,
Простота --лише для ікебан.
І вко́тре гляди́ть у свічадо.
Відображення зваблює зір.
В його грудях клекоче досада —
Посиві́є ж один… як факір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802870
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2018
автор: Valentyna_S