Кіт лежить на підвіконні,
Гріється на сонці.
Чеше лапкою за вухом,
Погляда в віконце.
Кіт лежить собі і мріє
Про гарний сніданок.
Він не їв ще від учора,
А вже пізній ранок.
Мишка виглянула з нірки,
Тихо зашкреблася.
Кіт ліниво повернувся:
,,Що? Зловить? Нізащо!
Ні, трудитись я не хочу,
Та ще з позаранку.
Краще я піду в коморку
І злижу сметанку."
Та господар ненароком
Перебив сніданок.
Він схопив кота за вухо,
Й викинув на ганок.
Що ж, котусик волохатий,
Ти повинен знати -
Якщо хочеш ти поїсти,
Треба працювати!
12.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802860
Рубрика: Сказки, детские стихи
дата надходження 12.08.2018
автор: Zoja