Вже осінь в душі примостилася скраю…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T9MlYKK17iM[/youtube]
       
СПИНИ  МЕНЕ,  ЛІТО!  НЕ  ХОЧУ  У  ОСІНЬ...
           Олекса  Удайко.
--------------------------------------



Ще   літо  моє    не  добігло    до  краю.
Безсонні  ще  ночі,  це  значить  -  кохаю.
Тепло  нерозтрачене  в  серці  ще  маю...
Чому  ж  оце,  осене,  мостишся  скраю?

Це  правда,  що  коси  давно  відзвеніли,
І  коси  мої  уже  ледь  посивіли,
Але  почуття  ще  живі,  не  зміліли.
Ще,  осінь,  тебе  до  душі  не  впустила.

Не  плач  прошу,  літо,  нащо  оці  сльози,
Нащо  ти  вплітаєш  в  життя  моє  прозу?
Зроби,  щоб  ударили  блискавки,  грози...
Прошу  тебе,  осінь,:  не  стій  на  порозі.

Ой  осене,  осене  !  Яка  твоя  суть?
Чи,  може,  у  тому,  що  все  не  вернуть?
Нехай  ти  сумуєш,  дощі  часто  йдуть,
Однако,  ти  знаєш,  тебе  також  ждуть...

Тебе  я  до  серця  іще  не  впускаю,
Я  хочу  ще  спробувать  яблук  із  раю...
Чи  чуєш  ти,  літо?  в  тобі  ще  блукаю.
Хоч  осінь   в  душі   примостилася  скраю...

СПИНИ  
                 
                     ОСІНЬ,
               
                                                       ЛІТО!    
                                                                             ТЕБЕ    Я  БЛАГАЮ....

                                                                 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2018
автор: Н-А-Д-І-Я