ДІДО

Зневажую  продажних  вас  рабів,
Чужинську  владу,  випл.ддя  єреїв.
Безмежний  мій  і  виправданий  гнів,
Пора  під  зад,  чорноризі  з  ю.еєм.

Не  поклоняюся  чужинському  Ісу,
Бо  зневажаю  ж  тих  рабів  убогих.
Своєму  Богу…  відданість  несу,
Надії  бо  не  бачу  від  христових.

Зі  мною  Мій  у  кожнім  колоску,
У  світлій  думці  ясної  свободи.
У  кольорах  її  і  кожному  мазку,
У  витворах…  священноїприроди.

В  піснях  бо  є,  в  блаженній  тишині,
В  найкращій  світі  українській  мові.
У  небі  синім…  в  хмарках,  вишині,
Від  благодаті  в  задушевнім  слові.

Він  береже  мене,  втішає  від  тривог,
У  світлу  путь  внучків  благословляє.
Русинів  стержень,  звуть  його  Дажбог,
З  віків  до  Вкрайни  Дідо  промовляє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2018
автор: Андрій Л.