В одному мішаному лісі, де росли: сосни, ялини, дуби жив маленький їжачок. Цілий день спить собі, а ввечері то мишку зловить, то яблучок принесе, то грибочка знайде. А то мандрував собі їжачок лісом та якось і вийшов з нього. Та й дійшов до села. Чимчикує собі помаленьку, а всі сторожові собаки гавкають, бо чують якесь шурхотіння серед ночі. От дійшов він до першої хатинки, а там біля порогу спить кіт. Кіт спить, а в мисочці молочко налито. Підібрався тихенько їжачок, випив молочко та й пішов назад до лісу, ситий та веселий. Запам’ятав їжачок свою гарну знахідку та й на другу ніч знову до хатинки навідався. Зирк, а молочка вже в мисочці немає. Бо кіт на цю ніч вже свою їжу побоявся залишати. Обнюхав їжачок двір, та й надибав яблуньку. Набрав попід деревинкою яблучок на свої ключечки та й поніс додому. Ось тільки пес всю ніч гавкає та його видає. Господар вийде на поріг дивиться, пес на цепу гавкає, а нікого немає. Почухає потилицю, зівне, та й знову піде в хатину спати. Довго так ходив їжачок до хатинки по яблучка. Та набридло господарю кожну ніч прокидатися і слухати свого пса. Вирішив він влаштувати засідку та й глянути, що ж то воно відбувається в дворі посеред ночі. Сів він біля хати і тихенько сидить. Чекає поки пес почне гавкати. Аж ось і підняв лемент його пристаркуватий пес. Господар прислухався, та й почув шелест в траві. Присів, присвітив сірниками і обачив їжачка. – Так, ось хто тут господарює ночами. Хотів він їжачка взяти до рук. А їжачок скрутився в клубочок, голочки настовбурчив і не ворушиться. Подивився на нього чоловік, та й каже: - Я тебе чіпати не буду. Ти збираєш яблучка собі на зиму. Молодець! Гарний працівник. А я на яблука не обіднію. Багато яблучок на деревині, хватить на всіх. Он поряд груша, можеш і груш назбирати. Бери собі на здоров’я. Одне погано, що будиш ти мене посеред ночі. Приходь щовечора та й бери яблук стільки хочеш, а вночі дай мені відпочити, бо я цілий день працюю, а вночі повинен спати. Зрозумів все їжачок, та й почав приходити щовечора. Господар підійде, похвалить його та й далі робить свої справи. Відтоді їжачок вже не боявся чоловіка, не ховався в клубочок. А бувало прийде, а чоловік йому ще молочка під деревинку в мисочці поставить. Їжачок підійде, поласує молочком та й знову назад до лісу. А чоловік тільки з усмішкою спостерігає, яка то працьовитий та розумний їжачок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2018
автор: Людочек