Під вагою зігнувши хребти,
Розстібнувши ошатні кунту́ші,
Вже поохують млосно садки,
Утішаючись сонячним душем.
Роздобріли у Слави боки,
І Флорина взялася рум’янцем,
Жар калини торкнувся щоки,
Анемони всі зайняті танцем.
Височіє над садом горіх,
Обійнявши руками півсвіту.
На півметра він вирости встиг
За спекотне цьогорічне літо.
Тут панує свята благодать.
Розговівшись, птахи колобродять,
Тут тумани медвяно кадять
І безжурність до неба возводять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802664
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: Valentyna_S