[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FwsNF5dFGYo[/youtube]
Сидиш сумний за столиком навпроти.
Ледь тьмяне світло впало на лице.
Мої думки: як страх цей побороти,
Чому це ноги налились свинцем?
До тебе підійшла якось несміло,
Обличчя запалало в той же час..
Я руку простягнула неуміло:
Тебе я запросила - Білий вальс.
Дихання враз чомусь перехопило.
Рука в руці... як обпекло вогнем!
Торкання твоїх рук мене сп"янило,
Та впевнено до танцю ми ідем.
Не чую музики, щось неспокійна.
Шалений пульс.. Яке серцебиття!
Тримав мене в жарких своїх обіймах
Лиш п"ять хвилин, а ніби все життя.
Зливаємось душею й тілом в танці.
Летим на крилах ніжності й спокус.
Ні слова з вуст...Щасливі у мовчанці.
А я до тебе ближче все горнусь...
Та все це закінчилось дуже швидко,
Хоч музика звучала лиш для нас.
Вмить обірвалась надто тонка нитка...
Таке бува один єдиний раз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2018
автор: Н-А-Д-І-Я