Дивлюсь, на ясні зорі крізь шибку прозору...
І бачу, синій синій океан глибоку ніч,
Білолиций, колише блакить неозору
І осяює стежки удаль літечку до віч.
Медовий серпень неспить мріє допівночі,
Стиглі, золоті колоски пожинає в снопи...
І Чоло обливає потом , на толоці-
Прийшов ,час збирати у кошик сочні плоди.
Пахне м'ята, із любистком на квітучих лугах,
Цюркоче ,коник купається в конюшині,
Стоїть, в зажурі місяць на високих берегах...
Відзеркалює - Білі ночі червоній калині.
М .Чайківчанка..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802521
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2018
автор: Чайківчанка