Так легко дихати мені ,
Беру наснагу від землі.
На ній я росла, як травинка,
Тут колиска моя і хатинка .
Вже біліє в вишневім саду ,
Я до неї сьогодні іду .
Все знайоме і рідне мені ,
Знов співають в саду солов"ї.
А в берегах річка в"ється,
Моє серце дужче б"ється...
І вербичку я згадала ,
Ту , що коси розпускала.
Незабудки у долині ,
В них суцвіття - сині-сині .
І сіна, й густі отави
Дитинство знову нагадали
А за річкою криниця...
Вона часто мені сниться,
Як з долоньок пила воду
Й задивлялася на вроду.
Мов у дзеркалі вся була,
І волоссячком майнула.
А тепер , як подивилась...
Вже літа... І зажурилась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2018
автор: Калинонька