Мені б руки ламати, мені б голосить,
Тільки хто у тім винен? - сама.
У веселки скарбницю проси не проси,
Сумовито скидає: НЕМА.
Скажеш, грішна?.. та звісно, яка там стаття,
Як посміла? То заборони.
Десь за осудом зиркне чиєсь співчуття, -
Вкотре палять і знов без вини.
За наказом кохати не буду - йду геть!
Як наказуєш - сам розлюби.
Розливаю солоних дощів круговерть,
Я ж бо сильна? якби ж...
14.07.2015.
перекл. 2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2018
автор: Ліна Ланська