Із квітів всіх люблю лише ромашки,
Що чисті, як неторкана душа
Пелюстка вже, немов пір'їнка пташки
З словами "Любить.." в небо поспіша.
Люблю росу на пелюстках збирати
І сонця в ній ловити промінець
Й собі у своїх мріях уявляти
Як диво-квітка піде під вінець.
Із квітів всіх люблю лише ромашки
Ні, не троянди, не піони, не нарцис.
Духмяний чай, що запахом із чашки
Навіяв спогади й приємно горло стис.
Люблю я на цих квітах ворожити,
Шкода хоч обривати пелюстки
Лиш кілька рухів і ромашка вбита
Летить у небо рахувать хмарки.
Із квітів всіх люблю лише ромашки
Краса найкраща тільки в простоті
Пелюстка все ж, немов пір'їнка пташки
В обіймах вітру лине в самоті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802231
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2018
автор: Кароліна Дар