І не тільки про них…
Літо… Мальви підростали… Пра - пра давні квіти…
З вітеречком загравали… Що то значить діти…
Підростали…Тягнулися до небес далеких,
Там пливли хмаринки білі… Літали лелеки…
Пропливали й чорні хмари… Та все стороною…
Тихий дощик, їх приятель, хитав головою,-
Мальви квіти викидали… Тягнулись все вище…
Раптом - горе!.. Громи котять…Злива…Вітер свище…
А захисту ніякого… Дубок далеченько…
Та і чим він допоможе…Як підставить жменьку!..
Жасмин вітами прикрити міг би від негоди,-
Та далеко посіялись… Іншої породи!..
Положило…Поламало…Кози жують листя…
Добре - світ пішов назустріч… Свідоме обійстя!..
Підняли все…Підв’язали… Пожурили трохи…
Все пошкоджене прибрали… Поганяли блохи…
Живіть мальви…Плодітеся… Набирайте сили…
Та йдіть до нас, щоби вітри вас не повалили…
Літо… Мальви… Пишаються… Ожили небоги!..
У хазяйському обійсті враз міцніють ноги!!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802225
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2018
автор: Янош Бусел