Вечірнє небо ніжиться в промінні,
А сонце змучено готується до сну...
Лишає теплий дотик на камінні,
І відчиняє двері в ніч ясну...
Неначе в море, хочеться стрибнути
Туди, де хмари золоті, мов хвилі...
І плисти серед зір, про все забути,
Гойдаючись в небеснім тілі...
І вкотре повертаюсь до кімнати,
А сонце змучено готується до сну...
Повільним кроком йде з моєї хати,
І відчиняє двері в ніч ясну...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802131
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: Sukhovilova