Так. Все далі
Зникає пройдешнє,
Засивіла
Стара ковила –
Там моє десь
Дитинство сердешне,
Пам'ять миті усі
Зберегла…
Вже пеньки
І стодоли зникають,
Та й дими всі
Розтанули вщент.
Все частіше,
Всяк випадок, каюсь –
Сльози долі,
Душі сентимент...
Підвісна кладка
Вся в очереті
І наш пляж
"Близь городів" заріс...
Двадцять перший вік
Наші портрети
Вже в країну
Другу переніс.
Острівцем
Моя річка в тумані
І окраїна,
Рідна, села.
Спить там місце,
Так ніжне, так раннє...
Доле,… доле…
Стара ковила…
10.01.2014 - 06.08.2018 р.р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802077
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: Променистий менестрель