Курличуть в небі журавлі –
Це плач, це крик, що ранить душу,
Аж серце розрива в мені,
Невже дітей ховати мусим.
А може то не журавлі –
Удови плачуть, а ще діти,
Чи десь далеко в вишині
Господь розсипав сльози-квіти.
А далі дощ, червоний дощ
Від ран на полі жита й маків,
Спадає у долини прощ…
Сучасні гинуть Гайдамаки.
Іде війна четвертий рік,
Не видно в ній кінця і краю.
І так короткий людський вік,
А журавлі летять до раю.
Курличуть в небі журавлі –
Це плач, це крик, що ранить душу,
Аж серце розрива в мені,
Невже дітей ховати мусим.
06.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802072
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: Східний